Ну знала я, що є таке Межигір’я, і що туди юрмами сунуть зацікавлені. Ну були в мене можливості туди поїхати — знаходиться ж близько. Але не було інтриги.
Звалилася вона на мене несподівано минулого літа — на лекції про Китай Євгена Іхельзона. Під час неї він мимохідь прохопився: «Межигір’я — один із найкрасивіших ландшафтних парків Європи». Через три дні ми з друзями-колегами поїхали перевіряти. А потім ще раз восени, тому що там насправді красиво, і тому що живемо ми в прекрасних широтах, де пейзажі змінюються залежно від пори року.
Роблячи одне і те ж, можна робити це по-різному.
Добиратися
- Перший раз нас було четверо і ми взяли таксі. Від метро Героїв Дніпра вартість складає близько 80 грн. за машину.
- Другий раз горлань зазвав нас до свого мікроавтобусу. Цей швидко освоєний бізнес працює на гарному потоці, вартість — 40 грн. з людини.
Вже на цьому етапі можна отримати багато задоволення, милуючись дорогою пейзажами Міністерських озер і непоганими будиночками в Нових Петрівцях.
Гуляти
- Перший раз ми гуляли пішки, зробивши три привали. Влітку рекомендується саме такий спосіб. В покрові дерев і поблизу велетенської водойми тепло й свіжо. Це чудовий час для прогулянок, посиденьок на покривальці і пробіжок босоніж по доглянутій траві. В цілому така прогулянка займає близько 7 годин.
- Другий раз взяли напрокат велосипеди. Вартість цього задоволення — по 60 грн. за першу і другу годину, 40 грн. — починаючи з третьої. Для осені такий вид пересування — те, що треба. По-перше, це можливість зігрітися, по-друге, восени рано темніє і потрібно рухатися швидше. Цього разу ми вклалися в 3 години + близько 40 хвилин пішло на пішохідну прогулянку VIP-зоною, куди з велосипедами не пускають.
Обідати
- Перший раз ми влаштували пікнік у лісі з виглядом на Київське море. Хоча не тільки нам сподобалося це місце — довелось ділитися з осами. Також в Межигір’ї є кафе над водоймою, якраз вдале для літнього сезону.
- Другий раз, як справжні велосипедні мандрівники, ми перекусили буквально на ходу — мафінами та зігріваючим трав’яним чаєм.
Інше
- Можна сфотографуватися на телефон для Фейсбуку, а можна влаштувати справжню фотосесію. Між іншим, це тепер популярне місце серед весільних фотографів.
- Можна погодувати страусів залишками батону, а можна дати їм смішно поклювати свою сумку.
- Можна дотримуватися маршруту на карті, а можна безцільно блукати.
- За додаткову платню можна зайти в Хонку, на «пеньочки», в музей автомобілів чи на виставку алкоголю. А можна й не входити, як ми й зробили обидва рази.
Якщо абстрагуватися від темного бекграунду, який погані люди наклали на це місце, то парк дійсно прекрасний. Мене цікавило тільки одне питання, та й то риторичне: а чи могла людина, яка там жила, оцінити всю цю вмиротвореність і поетичність?
